ThatButUameСидерати восени: що сіяти після збору врожаю і коли заробляти
Сидерати восени — найпростіший спосіб відновити ґрунт після літнього врожаю без завезення гною. Зелена маса жита, гірчиці чи фацелії розпушує землю корінням, затримує сніг, не дає вимиватися поживним речовинам і пригнічує бур'яни, а після розкладання дає органіку, рівноцінну 2–4 кг перегною на 1 м². Щоб культура встигла вирости, важливо підібрати її під конкретну грядку, дотриматися норми висіву і вирішити, коли заробляти масу в ґрунт.
Сидерати восени: таблиця культур і норм висіву
Для осінньої сівби підходять культури, які швидко ростуть у прохолоді або зимують. Норми наведено для розкидного висіву на 1 м² і на 1 сотку.
| Культура | Норма висіву | Строк сівби | Глибина загортання | Коли заробляти |
|---|---|---|---|---|
| Озиме жито | 15–20 г/м², 1,5–2 кг на сотку | Кінець серпня — середина жовтня, на півдні до кінця жовтня | 3–4 см | Навесні, за 2–3 тижні до посадки, при висоті 25–30 см |
| Гірчиця біла | 2–3 г/м², 200–300 г на сотку | Серпень — середина вересня, за 35–40 днів до морозів | 1–2 см | Восени до цвітіння або залишити під сніг |
| Фацелія | 1,5–2 г/м², 150–200 г на сотку | Серпень — початок вересня | 1–2 см | Восени на початку бутонізації або залишити на зиму |
| Озима вика з житом | Вика 10–12 г/м² + жито 6–8 г/м² | Кінець серпня — середина вересня | 3–5 см | Навесні, на початку цвітіння вики |
| Озимий ріпак | 1–1,5 г/м², 100–150 г на сотку | Серпень — перша декада вересня | 1,5–2 см | Навесні, до бутонізації |
Гірчиця, фацелія і ярі культури гинуть від морозу −5…−7 °C і лишаються на поверхні як мульча. Жито, вика і ріпак зимують і продовжують наростати масу навесні, тому з ними простіше в північних районах, де осінь коротка.
Строки сівби для різних культур
Відповідь на питання, коли сіяти сидерати восени, залежить від культури. Для гірчиці та фацелії потрібно 35–45 днів теплої погоди з температурою вдень вище +10 °C, щоб вони дали 20–30 см зеленої маси. Тому їх сіють відразу після збору ранньої картоплі, часнику, цибулі, гороху і ранньої капусти: у центрі та на півночі до 10–15 вересня, на півдні до кінця вересня. Жито можна сіяти найпізніше: воно сходить при +3…+5 °C і встигає розкущитися навіть після жовтневої посадки. Якщо ж на ділянці ще стоять томати чи перець, жито підсівають просто між рядами, а кущі прибирають пізніше.
Городники часто питають і про те, коли садити сидерати восени на ділянці, де вже знято пізню капусту чи моркву в жовтні. Тут вибір один — озиме жито або жито з викою, решта культур не встигне вирости.
Як сіяти сидерати восени
Порядок робіт простий, але від нього залежить густота сходів:
- Приберіть рослинні рештки, особливо хворі, і вирвіть бур'яни з коренем.
- Розпушіть ґрунт плоскорізом чи культиватором на 5–7 см; перекопувати на повний штик не потрібно.
- Змішайте дрібне насіння гірчиці, фацелії чи ріпаку з сухим піском 1:5, щоб рівномірно розподілити його по площі.
- Розсійте насіння врозкид або в рядки через 12–15 см і загорніть граблями на глибину з таблиці.
- Ущільніть ґрунт дошкою чи тильною стороною граблів для кращого контакту з насінням.
- Якщо погода суха, полийте з розрахунку 5–10 л на 1 м² і повторюйте полив раз на 5–7 днів до появи сходів.
На важких глинистих ґрунтах краще сіяти в рядки, а не врозкид, і загортати насіння на мінімальну глибину, бо кірка після дощу заважає сходам.
Що після чого сіяти
Сидерат має бути з іншої родини, ніж культура, яку садитимуть на цьому місці наступного року, інакше він накопичить спільних шкідників і збудників хвороб.
- Гірчиця і ріпак належать до хрестоцвітих, тому їх не сіють перед капустою, редискою, редькою, ріпою, рукколою: зростає ризик кили та хрестоцвітих блішок. Зате вони добре оздоровлюють ґрунт перед картоплею, томатами і полуницею, пригнічуючи дротяника та нематоду.
- Жито виділяє речовини, що гальмують проростання дрібного насіння, тому після нього моркву, цибулю з насіння й салат висівають не раніше ніж через 3–4 тижні після заробляння. Для розсадних культур — томатів, перцю, гарбузових, а також картоплі — жито відмінний попередник.
- Фацелія не має родичів серед городніх культур і підходить перед будь-якою з них.
- Вика, як бобова культура, збагачує ґрунт азотом до 3–5 г на 1 м², але її не сіють перед горохом і квасолею та після них.
Заробляти чи залишати на зиму
Однозначної відповіді немає, усе залежить від ґрунту і регіону. На легких піщаних і супіщаних ґрунтах, на схилах і в районах з безсніжними зимами сидерати краще залишити на поверхні: скошена або загибла від морозу маса утримує сніг, захищає від ерозії, а навесні її загортають чи просто садять крізь мульчу. На важких суглинках і глині масу можна закласти восени на 5–10 см, щоб вона почала розкладатися і розпушила ґрунт до весни.
Глибоке заорювання на 20–25 см шкодить: без доступу повітря зелень не розкладається, а закисає. Скошують сидерати до цвітіння, коли стебла ще соковиті: пізніше вони дерев'яніють, гірше розкладаються і можуть дати самосів. Для прискорення розкладання масу проливають розчином мікробіологічного препарату або розчином сечовини (20–30 г на 10 л води на 1 м²). Озиме жито навесні скошують не пізніше ніж за 2–3 тижні до посадки, інакше воно витягує вологу і стає важким для заробляння.
Поширені помилки
Найчастіше результат псують такі помилки: запізнення з сівбою гірчиці та фацелії, через яке вони виходять під зиму висотою 5–7 см; занадто рідкий висів, який не пригнічує бур'янів; посів хрестоцвітих перед капустою; переростання жита навесні до висоти 60–80 см, коли його вже важко скосити і закласти; сівба в суху землю без поливу в посушливу осінь. Ще одна помилка — залишати гірчицю до утворення насіння: тоді наступного року вона проростає як бур'ян.
Скільки зеленої маси і поживних речовин дають сидерати
Ефект від сидератів залежить від того, скільки маси встигло вирости до заробляння. Гірчиця біла за 35–40 днів дає 2–3 кг зеленої маси з 1 м², фацелія — 2,5–3,5 кг, озиме жито з весняним відростанням — 3–4 кг, вика з житом — до 4–5 кг. Кожні 3 кг свіжої маси після розкладання за поживністю приблизно відповідають 1,5–2 кг напівперепрілого гною. Окрім органіки, сидерати піднімають з глибини 1–1,5 м калій і фосфор, недоступні для мілкого коріння овочів, а коріння жита та фацелії залишає в ґрунті канали, через які краще проникають вода і повітря. Помітний результат, а саме пухкіший ґрунт, менше бур'янів і дротяника, з'являється вже на другий сезон, а найкраще працює щорічна сівба після кожного раннього врожаю. На дачі зручно відвести під осінні сидерати всі грядки, що звільняються до середини вересня, а пізні ділянки засіяти житом.
Часті запитання
Чи можна сіяти сидерати в листопаді?
Лише озиме жито і лише на півдні та в центрі при теплій осені. Решта культур не встигне зійти й укріпитися.
Який сидерат найкращий для невеликої дачі?
Фацелія: вона підходить перед будь-якою культурою, легко скошується і сама гине від морозу, залишаючи пухку мульчу.
Чи можна поєднувати кілька сидератів?
Так. Добре працюють суміші жита з викою або вівса з горохом: злаки дають масу і структуру ґрунту, бобові — азот.
Чи треба удобрювати сидерати?
Як правило, ні. На бідних піщаних ґрунтах можна внести 10–15 г нітроамофоски на 1 м² перед сівбою злаків.
Чи замінять сидерати гній повністю?
На родючих ґрунтах за 2–3 роки регулярної сівби — значною мірою так. На бідних ґрунтах їх поєднують з компостом.
