ThatButUameПідживлення помідорів: схема по фазах росту, мінеральні та народні засоби
Підживлення помідорів дає відчутну прибавку врожаю лише тоді, коли елементи живлення потрапляють у потрібний час і в правильних дозах. На початку сезону томатам потрібен азот для росту, під час цвітіння — фосфор і бор, а під час наливу плодів — калій і кальцій. Надлишок азоту в другій половині літа так само шкідливий, як і нестача: кущі «жирують», а плоди дрібнішають і пізніше червоніють.
Схема підживлення помідорів по фазах
За сезон томатам у ґрунті або теплиці зазвичай вистачає 4–6 кореневих і 2–3 позакореневих підживлень з інтервалом 10–14 днів. Робочі розчини готують на відстояній воді температурою не нижче +18 °C і вносять по вологому ґрунту, щоб не обпекти коріння.
| Фаза | Строк | Засіб і доза на 10 л води | Норма |
|---|---|---|---|
| Приживання розсади | 10–14 днів після висадки | коров'як 1 л або комплексне добриво 20 г | 0,5–1 л під кущ |
| Бутонізація | поява першої китиці | кальцієва селітра 10–15 г | 1 л під кущ |
| Початок цвітіння | розкриття 1–2 китиці | борна кислота 10 г по листу | 0,1 л на кущ |
| Зав'язування плодів | плоди розміром з горіх | монофосфат калію 10–15 г | 1–1,5 л під кущ |
| Налив плодів | через 2 тижні | сульфат калію 15 г + кальцієва селітра 10 г | 1,5 л під кущ |
| Масове дозрівання | серпень | монофосфат калію 10 г або настій попелу | 1–1,5 л під кущ |
Для високорослих томатів у теплиці схему продовжують до вересня, повторюючи калійно-кальцієве підживлення кожні 2 тижні. Для низькорослих сортів у ґрунті часто вистачає 3–4 кореневих внесень.
Заправлення лунок під час висадки
Перше живлення закладають ще в лунку. На кожну рослину вносять 1–1,5 кг перепрілого компосту, 1 ст. л. (близько 15 г) суперфосфату й жменю деревного попелу, перемішуючи їх з ґрунтом, щоб коріння не торкалося добрив напряму. Свіжий гній у лунку не кладуть: він обпікає корені й провокує ріст бадилля. Якщо лунки заправлені добре, перше кореневе підживлення можна відкласти до появи бутонів першої китиці. На бідних піщаних ґрунтах, навпаки, підживлення роблять частіше — кожні 7–10 днів, але меншими дозами, бо поживні речовини швидко вимиваються поливом.
Мінеральні добрива для томатів
Кальцієва селітра
Підживлення помідорів кальцієвою селітрою — головний захист від вершинної гнилі, коли кінчик плоду темніє й засихає. Кальцій у рослині не перерозподіляється, тому його потрібно давати регулярно, особливо в спеку при нерівномірному поливі. Під корінь вносять 10–15 г на 10 л води, по листу — 5–7 г на 10 л. Кальцієву селітру не змішують у баку з фосфорними добривами та сульфатами: утворюється нерозчинний осад.
Монофосфат калію
Монофосфат калію містить близько 52% фосфору й 34% калію і зовсім не містить азоту. Підживлення помідорів монофосфатом калію прискорює дозрівання, робить плоди солодшими й щільнішими. Під корінь — 10–15 г на 10 л води, по листу — 5–10 г на 10 л. Добриво повністю розчиняється й підходить для крапельного поливу.
Борна кислота по листу
Бор потрібен для пилкових трубок і зав'язування плодів. Підживлення помідорів борною кислотою роблять двічі: на початку цвітіння першої китиці й через 10–12 днів. Доза — 10 г на 10 л води, кристали спочатку розчиняють у 0,5 л гарячої води (+50…+60 °C), а потім доливають холодної. Обприскують увечері або в похмуру погоду, змочуючи квіти й верхні листки. Більше двох-трьох обробок за сезон робити не варто: бор накопичується, і листя по краях жовтіє.
Народні засоби: попіл, дріжджі, коров'як
Коли йдеться про підживлення помідорів, народні методи не замінюють мінеральну схему повністю, але добре її доповнюють і зручні на невеликих ділянках.
- Попіл. Підживлення помідорів попелом дає калій (до 10%), кальцій і мікроелементи. Під кущ насипають 1–2 жмені (50–100 г) і загортають у ґрунт або готують настій: 1 склянку (близько 100 г) на 10 л води, наполягати добу, вносити по 1 л під кущ. Попіл не поєднують з аміачними добривами й гноєм в одній порції: азот вивітрюється.
- Дріжджі. Підживлення помідорів дріжджами стимулює ріст коріння й активує ґрунтові мікроорганізми. 10 г сухих дріжджів і 2 ст. л. цукру розводять у 10 л теплої води, наполягають 2–3 години й розводять ще 1:5. Під кущ — 0,5–1 л. Дріжджі забирають з ґрунту калій і кальцій, тож через 2–3 дні додають попіл. Більше двох разів за сезон не використовують.
- Коров'як. Підживлення помідорів коров'яком дає азот на старті. Свіжий гній заливають водою 1:10, наполягають 7–10 днів, перемішуючи, а потім розводять ще раз 1:10. Вносять 0,5–1 л під кущ лише до цвітіння, бо пізніше азот провокує ріст листя замість плодів. Пташиний послід готують так само, але розводять удвічі сильніше: 1:20.
Підживлення під час плодоношення і наприкінці сезону
Підживлення помідорів під час плодоношення має бути безазотним або з мінімумом азоту. Основні елементи на цьому етапі — калій (смак і забарвлення плодів), кальцій (щільність шкірки) і магній (зелень листя). Чергують монофосфат калію, сульфат калію (15–20 г на 10 л) і настій попелу з інтервалом 10–14 днів. При пожовтінні листя між жилками додають сульфат магнію — 10 г на 10 л для поливу, 5 г на 10 л для обприскування.
Підживлення помідорів в серпні у відкритому ґрунті обмежують одним-двома калійними внесеннями: рослині треба встигнути дозріти останнім китицям до холодів. Одночасно прищипують верхівку над останньою китицею й видаляють нові квіти, які вже не дадуть урожаю.
Ознаки нестачі елементів
- Азот — нижні листки світло-зелені, потім жовтіють, стебла тонкі, кущ слабкий.
- Фосфор — фіолетовий відтінок нижнього боку листя й жилок, затримка цвітіння. Часто з'являється при температурі ґрунту нижче +14 °C, коли фосфор погано засвоюється.
- Калій — краї старих листків буріють і закручуються, плоди дозрівають нерівномірно, біля плодоніжки лишаються зелені плями.
- Кальцій — вершинна гниль плодів, засихання верхівки, скручування молодих листків.
- Бор — квіти опадають, точка росту відмирає, з'являється багато пасинків.
- Магній — жовтіння між жилками на старих листках при зелених прожилках.
Правила дозування і внесення
Кореневі підживлення проводять увечері або в похмуру погоду, через 1–2 години після поливу чистою водою. Розчин наливають на відстані 10–15 см від стебла, не на листя. Позакореневі обробки (по листу) роблять рідшими розчинами — у 2–3 рази слабшими за кореневі — і лише при температурі повітря до +25 °C, інакше краплі обпікають листя. Перевищення дози вдвічі не прискорює ріст, а спричиняє засолення ґрунту й опіки коренів. Останнє підживлення проводять за 2–3 тижні до завершення збору врожаю.
Часті запитання
Як часто можна підживлювати томати
Кореневі підживлення — раз на 10–14 днів, позакореневі — не частіше одного разу на тиждень. При частішому внесенні ризик засолення ґрунту різко зростає.
Чи можна поєднувати кальцієву селітру й монофосфат калію
В одному баку — ні, утворюється осад фосфату кальцію. Їх вносять окремо з проміжком 5–7 днів.
Що робити при вершинній гнилі
Видалити уражені плоди, вирівняти полив і обприскати кущі кальцієвою селітрою 5–7 г на 10 л двічі з інтервалом тиждень.
Чи потрібно підживлювати томати в теплиці частіше
Так, у теплиці рослини довше плодоносять і швидше виснажують ґрунт, тому калійно-кальцієві підживлення продовжують до кінця вересня.
Чи можна поливати томати сечовиною під час цвітіння
Не варто: азот у цей період стимулює ріст листя й пасинків, а квіти опадають. Сечовину використовують лише в перші 2 тижні після висадки.
