ThatButUameРозмноження смородини живцями восени і навесні
Розмноження смородини живцями — найпростіший спосіб отримати десятки саджанців улюбленого сорту з одного здорового куща. Чорна смородина вкорінюється на 80–95%, червона і біла трохи гірше, на 60–75%. Уже наступної осені укорінений живець перетворюється на саджанець з 2–3 пагонами, а через рік дає перші ягоди.
Здерев'янілі та зелені живці
Здерев'янілі живці — це відрізки однорічних пагонів, які завершили ріст і вкрилися коричневою корою. Їх заготовляють восени після листопаду або рано навесні до розпускання бруньок. Це основний спосіб для дачі: він не потребує теплиці й туманоутворення, а живці легко зберегти.
Зелені живці нарізають улітку з молодих пагонів поточного року, які ще ростуть. Вони вкорінюються швидше, за 2–3 тижні, але потребують постійної високої вологості повітря 85–95%, затінення і температури 20–25 °C. Зелене живцювання вигідне, коли садивного матеріалу обмаль і хочеться отримати максимум рослин з одного молодого куща.
Строки живцювання
Розмноження смородини живцями восени проводять з середини вересня до кінця жовтня, коли листя почало жовтіти, але до заморозків залишилось 30–40 днів. Цього часу вистачає, щоб живець утворив калюс і перші корінці. У південних регіонах строк зміщується на кінець жовтня — початок листопада.
Розмноження смородини живцями весною починають, щойно ґрунт відтане на глибину 20–25 см і прогріється до +5…+7 °C, — зазвичай у кінці березня або на початку квітня. Бруньки на маточному кущі в цей час ще сплять. Якщо живці заготовили восени і зберігали в холоді, весною їх висаджують одразу після розмерзання ґрунту.
Зелені живці нарізають з другої половини червня до середини липня, у період активного росту пагонів, коли їхня верхівка ще трав'яниста, а основа починає дерев'яніти.
Заготівля живців
Маточний кущ вибирають здоровий, урожайний, без кулястих здутих бруньок, які свідчать про бруньковий кліщ, і без ознак махровості. Найкращий матеріал дають однорічні прикореневі пагони завтовшки 6–8 мм або однорічні прирости на дво-трирічних гілках.
- Відріжте пагін секатором біля самої основи.
- Видаліть тонку недозрілу верхівку на 10–15 см: вона не вкорінюється і зимою вимерзає.
- Розріжте пагін на відрізки 15–20 см з 4–6 бруньками.
- Нижній зріз зробіть косим під кутом 45° на 1 см нижче бруньки, верхній — прямим на 1–1,5 см вище бруньки.
- Восени листя обріжте, залишивши черешки 0,5 см.
- Перев'яжіть живці пучками по 10–20 штук і підпишіть сорт.
Зелені живці роблять довжиною 8–12 см з 2–3 листками. Нижній лист видаляють, а верхні вкорочують наполовину, щоб зменшити випаровування. Нарізають їх уранці, коли тканини наповнені вологою, і одразу ставлять у воду.
Якщо висаджувати відразу не виходить, здерев'янілі живці зберігають до весни: загортають у вологу тканину й поліетиленовий пакет і кладуть у холодильник при 0…+2 °C або прикопують у сніг. Раз на місяць пучки перевіряють, щоб не пересохли і не запліснявіли.
Укорінення в ґрунті і воді
Посадка у відкритий ґрунт
Для шкілки обирають сонячне місце з пухким родючим ґрунтом. На 1 м² вносять відро перегною, 30 г суперфосфату і 20 г сульфату калію, перекопують на глибину 25 см. Живці садять під кутом 45° у бік півдня з відстанню 15–20 см у ряду і 40–50 см між рядами. Над поверхнею залишають 2 бруньки, решту заглиблюють.
Землю навколо живця щільно обтискають, щоб не лишилося повітряних порожнин, і поливають по 3–5 л на погонний метр ряду. Після поливу поверхню мульчують торфом чи перегноєм шаром 3–5 см. Перед зимою осінні посадки додатково присипають сухим листям або накривають агроволокном.
Укорінення у воді
Ранньою весною або взимку живці ставлять у банку з відстояною водою кімнатної температури на 3–4 см, на світле підвіконня без прямого сонця. Воду не міняють, а лише доливають, бо в ній накопичуються природні стимулятори росту. Через 10–14 днів з'являються білі горбики калюсу, через 3–4 тижні — корінці 1–2 см.
Коли корені досягли 3–5 см, живці пересаджують у стаканчики об'ємом 0,5 л з легкою сумішшю (2 частини садової землі, 1 частина перегною, 1 частина піску), а в травні висаджують у ґрунт. Перерощені корені довші за 10 см ламкі й гірше приживаються.
Стимулятори коренеутворення
Для червоної та білої смородини обробка стимуляторами значно підвищує відсоток укорінення. Нижні кінці живців занурюють у порошок на основі індолілмасляної кислоти або витримують 12–16 годин у розчині гетероауксину (0,1 г на 1 л води). Простий домашній варіант — настій вербових гілок або 1 ч. л. меду на 1 л води протягом 10–12 годин.
Способи розмноження: порівняння
| Спосіб | Строки | Укорінення | Приживлюваність | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Здерев'янілі живці в ґрунт восени | Вересень — жовтень | Калюс до зими, корені навесні | 70–90% | Потрібне вкриття мульчею |
| Здерев'янілі живці в ґрунт навесні | Кінець березня — квітень | 4–6 тижнів | 60–80% | Важливо не пропустити регулярний полив |
| Живці у воді | Лютий — квітень | 3–4 тижні | 80–95% | Потрібне підвіконня і пересаджування |
| Зелені живці | Червень — липень | 2–3 тижні | 50–80% | Парник, туманування або укриття плівкою |
| Горизонтальні відводки | Квітень — травень | 2–3 місяці | 90–100% | Мало саджанців з одного куща |
Догляд за молодими саджанцями
Основне в першому сезоні — рівна вологість ґрунту. Шкілку поливають кожні 3–4 дні по 5–6 л на погонний метр, а в спеку частіше. Бур'яни видаляють, а ґрунт розпушують на 3–4 см після кожного поливу, якщо немає мульчі. У червні рослини підживлюють розчином сечовини (20 г на 10 л води) або настоєм коров'яку 1:10, у липні — калійно-фосфорним добривом без азоту.
Восени саджанці мають 1–3 пагони довжиною 30–50 см і мочкувату кореневу систему 15–20 см. Їх викопують і висаджують на постійне місце з відстанню 1,2–1,5 м між кущами, заглиблюючи кореневу шийку на 5–8 см. Слабкі екземпляри залишають у шкілці ще на рік.
Відводки як альтернатива
Якщо потрібно лише 3–5 нових кущів, простіше розмножити смородину відводками. Навесні, до розпускання бруньок, однорічний пагін біля основи куща пригинають до землі, вкладають у канавку глибиною 8–10 см і пришпилюють дерев'яною рогаткою. Верхівку виводять назовні вертикально і прив'язують до кілочка.
Канавку засипають родючою землею, мульчують і регулярно поливають. Коли з бруньок виростуть пагони висотою 10–12 см, їх підгортають вологою землею наполовину, повторюючи це через 2–3 тижні. Восени вкорінений відводок відокремлюють секатором від материнського куща і пересаджують. З одного горизонтального пагона отримують 3–5 саджанців.
Часті запитання
Коли краще живцювати смородину: восени чи навесні
Осінні живці частіше вкорінюються і раніше рушають у ріст. Весняні зручніші там, де зими безсніжні й морозні.
Чи можна вкорінити живці з обрізаних гілок
Так, однорічні пагони після весняної обрізки куща — гарний матеріал, якщо вони здорові й завтовшки щонайменше 5 мм.
Чому живці смородини засохли після посадки
Найчастіше через нестачу вологи і повітряні порожнини біля нижнього зрізу. Живці треба щільно обтиснути ґрунтом і регулярно поливати.
Скільки бруньок залишати над землею
Дві бруньки. Більше залишати не варто: живець випаровує багато вологи і гірше вкорінюється.
Коли смородина з живця дасть ягоди
Перші ягоди з'являються через 2 роки після живцювання, а повноцінний урожай 2–3 кг з куща — на 3–4 рік.
